«Копаю вже у квітні, а витягаю бульби по 800 грамів»: сорт озимої картоплі з Кіровоградщини вразив городників з усієї України!

Олександре, розкажіть, будь ласка, з чого почалась ваша історія з «Вайт Скарлет»? Чому ви вирішили спробувати саме озиму картоплю і як реагувала родина, коли побачили перший урожай?

— Та чесно кажучи, усе почалось із простої цікавості. Побачив згадку про озиму картоплю у якомусь агрочаті — хтось написав, що садив восени й зібрав раніше за всіх. Я тоді подумав: або казка, або щось нове, що треба спробувати. Купив трохи тої самої «Вайт Скарлет» і вирішив посадити восени невелику ділянку для себе, так би мовити, «на борщ».
Дружина сміялася. Каже: «Ти жартуєш? Це ж не час картоплю садити. Вимерзне все!» А я послухався інтуїції. Посадив у жовтні, поки земля ще не застигла, без якихось особливих умов — просто підрихтував грядку, додав трохи попелу і залишив до весни. А навесні, коли інші ще тільки сіяли, я вже копав і що найцікавіше, витягував картоплину більшу за долоню. Щільна, рівна, червона шкірка, всередині біла — така, що хоч зараз на стіл!

— А в чому, на вашу думку, головна «фішка» сорту «Вайт Скарлет»? Що відрізняє його від інших сортів, з якими ви працювали раніше?

— Перше — це, звісно, строки достигання. Ви не просто отримуєте врожай раніше. Ви отримуєте повноцінну картоплю — не дрібну, не «пробну», а справжнісіньку, яка виглядає так, ніби її викопали у середині літа. У мене були бульби по 600, по 700, навіть до 990 грамів. І це без особливих танців з бубнами, без теплиці.
Друге — вона переживає зиму в землі. Це, по суті, природна стратифікація: поки вона «спить», проходить загартування. І коли весна тільки починається, вона вже прокидається першою. У той час, як інші сорти ще навіть не в землі, «Вайт Скарлет» уже вистрілює ботвою.

— Чи потребує «Вайт Скарлет» якогось особливого підходу у вирощуванні? Що варто знати тим, хто захоче спробувати посадити цей сорт вперше?

— Насправді — нічого складного. І це мене найбільше здивувало. Бо з озимими культурами у людей завжди є страх, що там якісь свої правила, інша агротехніка. Але тут усе просто.
Головне — встигнути посадити у правильний період. Я саджаю до середини жовтня, але краще це робити у вересні. Треба, щоб ґрунт був ще теплий, але рослина вже не почала рости — вона має просто вкорінитися і "заснути". Потім картопля проходить регенеративну фазу, зимує в землі, а на весні швидко стартує. Навіть з шкідниками клопоту менше. Колорадський жук тоді ще спить, а в мене вже збір врожаю.

— Пам’ятаєте той момент, коли вперше викопали врожай «Вайт Скарлет»? Якою була ваша реакція — і реакція тих, хто побачив результат?

— Дуже добре пам’ятаю. То було ще до Великодня — кінець квітня. Земля тільки-но стала м’яка, а я вже з лопатою пішов перевірити, чи хоч щось проклюнулось. І перше, що побачив — величезна, гладенька, чистенька картоплина. Дістав її — а вона на вагу, як цеглина. Я не перебільшую — до 800 грамів. Тоді мене, чесно кажучи, самого трохи трусило. Бо такої ранньої та ще й такої великої картоплі я не мав ніколи.

— Ви були на виставці «Народна Бульба» 2024 року. Як туди потрапили, що показували, і яка була реакція відвідувачів?

— Так, це була виставка у нас в області — тоді якраз шукали учасників, які працюють з незвичними або малопоширеними культурами. Я заповнив заявку через агроспілку, і мене запросили. Везти було що — я якраз зібрав перший повноцінний озимий урожай, з посадки вересня 2023-го. Обрав найкращі бульби — рівненькі, великі, з чистою шкіркою. Виставлявся я на відкритому майданчику — поруч стояли зразки зернових, соняшнику, був мед, розсада. Але саме моя картопля збирала найбільше людей. Реально стояли в чергу, щоби подивитись. Багато хто думав, що це штучно вирощено в теплиці.

— Після такого успіху на виставці — чи почали збільшувати площі під «Вайт Скарлет»? Як розвивалася історія далі?